Чого бояться майбутні мами? Майже всім жінкам, що очікують першої дитини, у тім або іншому ступені знайомі усвідомлені або несвідомі страхи й тривоги. І це не дивно: близькість змін навряд чи залишить кого б те не було байдужим і спокійним. Звичайно, ви багато читали про вагітність, роди й перші дні з дитиною, чули розповіді більше досвідчених подруг, можливо/навіть сиділи з дочкою старшої сестри... Але адже вам не доводилося на власному досвіді довідатися, що таке першої сутички, або дні й ночі безперервно проводити зі своїм новонародженим малям. Я не зможу дати дитині досить любові й ніжності Навряд чи хто-небудь стане заперечувати, що материнство жадає від жінки особливих якостей. Іноді страх перед майбутньою роллю може бути пов'язаний з тим, що ви підсвідомо не почуваєте себе готової піклуватися про маля. Причому це зовсім не означає, що ви дійсно не здатні на м'якість, терпіння й розуміння. Швидше за все, у вашому колишнім житті подібні почуття виявлялися під забороною або не зустрічали відповідної ніжності й теплоти. Тому тепер ви не знаєте, чи здатні на них і чи зможете полюбити свого маляти. Як собі допомогти? Якщо з вами відбувається щось подібне, найпростіший спосіб допомогти собі - не заважати природі. У кожній жінці закладена здатність любити, тим більше любити своєї дитини, але іноді це почуття приходить не відразу. Коли маля перший раз ворухнеться у вас у животі, ви напевно випробуєте дуже сильні переживання. Можливо, для когось вони виявляться незвичними, незнайомими, навіть страхаючими, але пручатися їхній появі не потрібно. Помнете, що природа вже дала вам усе, що необхідно для успішного материнства. Я почуваю, що стала занадто уразливої Інший страх може бути пов'язаний з відчуттям незахищеності. Споконвічно Ольга й Микола не планували другої дитини, оскільки житлові умови залишали бажати кращого. Але коли вони довідалися, що Ольга вагітна, вирішили нічого не міняти. Однак радість від майбутніх змін виявилася затьмарена постійною тривогою за майбутнє: "Як ми будемо жити, де ми все розмістимося, як старша дочка відреагує на неминучі зміни, пов'язані з появою маленького?" Всі ці тривоги цілком з'ясовні, і вихід з положення ясний: потрібно терміново вирішувати квартирне питання. Думки щодо обміну квартири Ольгу лякали: "Хто буде цим займатися? Ми в цьому нічого не розуміємо..." Виявилося, що відчуття ненадійності навколишнього світу й власної безпорадності завжди було властиве Ользі, а вагітність загострила це почуття й зробило його хворобливим. Стан безпорадності часто псує життя майбутнім мамам і не залежить від того, наскільки обеспеченно їхнє існування. Просто під час вагітності жінка стає більше уразливої й беззахисної, і якщо десь у глибині душі в неї є таємна впевненість у тім, що "мир небезпечний, а захистити мене комусь", те тривога й відчуття неясної погрози можуть зрости в кілька разів. До речі, іноді майбутні мами стають обережними до помисливості й починають обостренно реагувати навіть на примарну небезпеку, розуміючи при цьому всю несерйозність погрози. Як собі допомогти?Для початку з'ясуєте, на чому засноване ваше занепокоєння й чи можете ви щось почати, щоб перестати так реагувати на що відбувається. Потім визначите, що саме може вас заспокоїти: зустрічі із друзями, прогулянки, в'язання, читання. Звичайно тривожні стани проходять незабаром після пологів, коли ви починаєте усвідомлювати, що з малям усе в порядку й життя йде своєю чергою. Мене лякає майбутнє Неминучі зміни, які відбудуться у вашій родині після народження маляти, також є джерелом тривог. Якщо ви завжди прагнули додати своєму способу життя якусь стабільність й урівноваженість, якщо ви не любите несподіванок і сюрпризів, цілком імовірно, що така подія, як народження дитини, викличе у вас тривогу: "Як усе зложиться? Чи не розжирію я до неподобства? Чи не почне чоловік бачити в мені тільки "неньку"? Як я буду ладити зі свекрухою, якщо прийде її про щось просити?" Як собі допомогти? Прийдешні зміни дійсно дуже хвилюють. Коли...